Нікітенко Надія Миколаївна

NNNik.jpg

Народилась у грудні 1944 року в Києві. Закінчила Історичний факультет Київського державного університету ім Т. Шевченка. Історик-культуролог, д.і.н., професор, заслужений працівник культури України. Працює в Заповіднику з 1977 р. У 1993 р. захистила кандидатську дисертацію "Историческая проблематика в росписи Софии Киевской" (Институт всеобщей истории РАН). У 2002 р. захистила докторську дисертацію "Русь і Візантія в монументальному комплексі Софії Київської: історико-соціальний та етноконфесійний аспекти" (Інститут української археографії та джерелознавства ім М. С. Грушевського НАН України). Комплексно досліджує Софію Київську як феномен духовної культури та унікальне історичне джерело. Відкрила та всебічно обґрунтувала факт виникнення Софії в 1011 – 1018 рр., на зламі правління хрестителя Русі Володимира Великого і його сина Ярослава Мудрого. Автор 15 монографій і книжок та понад 200 статей. Серед її монографій – «Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика» (К., 1999), «Собор Святої Софії в Києві» (К., 2000), «Свята Софія Київська: історія в мистецтві» (К., 2003), «Святая София Киевская» (К., 2008), «Собор Святой Софии в Киеве» (М., 2008). Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2004), Орденом преподобного Агапіта Печерського Української Православної Церкви (2007), вищою суспільною нагородою України «Орденом Королеви Анни «Честь Вітчизни» (2010).

Софії Київській – 1000 років і це не «вчена фікція», а історична реальність

У статті обґрунтовується датування Софії Київської 1011-1018 рр.

Щодо матеріалів круглого столу „Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань (7 квітня 2010 р., м. Київ)”

Надія Нікітенко, В’ячеслав Корнієнко
Щодо матеріалів круглого столу „Заснування Софійського
собору в Києві: проблеми нових датувань
(7 квітня 2010 р., м.

1000th Anniversary of St. Sophia of Kyiv

1000th Anniversary of St. Sophia of Kyiv
 
     In 2011, the international community will mark the 1000th anniversary of St. Sophia of Kyiv. It was a decision of the 35th Session of UNESCO's General Conference (6 to 23 October). This date contradicts the chronicles, which mention the foundation of St. Sophia both under the year of 1017 and the year of 1037, but nevertheless, it has serious grounds.

Наукова концепція

 

Вигляд на головний вівтар Софії Київської

1.Тенденційні літописні записи, що вийшли з-під пера книжників Ярослава, датують заснування Софії Київської 1017 і 1037 рр. Наукова дискусія щодо них триває вже два століття і давно ввійшла в глухий кут.

Лист-підтримка Указу Президента України

Президенту України  

Януковичу В.Ф.

 Шановний Вікторе Федоровичу!

 

Відповідь вчених Національного заповідника "Софія Київська" спікерам Прес-конференції щодо проблеми нової інтерпретації заснування Софійського собору

Повідомляємо, що інформація, надана спікерами Прес-конференції  з проблеми нової інтерпретації заснування Софійського собору у Києві (О. Толочком, Т. Бобровським, Г. Івакіним, І. Дорофієнко, Н.Козаком), що відбулася в УНІАН  17.06.2010 р.,  свідомо спотворює наукову концепцію  вчених Національного заповідника „Софія Київська”,   паплюжить його діяльність та  є такою, що знаходиться у протиріччі з Указом Президента від 11 червня  № 682/2010.

Переднє слово

Вступне слово

 

Надія Нікітенко. Софії Київській – 1000 років і це не «вчена фікція», а історична реальність

У кого, здавалося б, виникне сумнів у тому, що Софія Київська, створена у першій половині ХІ ст., є пам'яткою 1000-річної давнини? Інша річ, що існує істотний нюанс у такому датуванні, що полягає в проблемі: коли ж точно засновано і побудовано Софію? Адже одні літописи датують заснування Софії 1017, інші – 1037 р. Ця хронологічна розбіжність у літописних записах спричинила майже 200-річну наукову дискусію, яка, втім, ніколи не «виводила» створення Софії за межі княжіння Ярослава. Це й зрозуміло, адже вчені передусім керувалися «канонічними» свідченнями літописів про створення Софії Ярославом. Але якщо «спитати» у самої Софії, коли і ким вона заснована, можна отримати дещо іншу відповідь. Багаторічне комплексне вивчення історії, архітектури, монументального живопису і написів-графіті собору дозволило мені висунути і аргументувати концепцію закладення Софії в 1011 р. за князя Володимира Великого, а завершення створення собору в 1018 р. за його сина Ярослава Мудрого. Ця концепція оприлюднена мною в кількох наукових монографіях, численних статтях, виступах на конференціях, захищена в кандидатській і докторській дисертаціях. Та варто було поставити під сумнів достовірність літописних записів, і по-іншому поглянути на історію створення Софії, як я стала мішенню для не завжди етичних критичних випадів, передусім з боку академіка П. Толочка. Прикладом цього є його публікації останніх років, особливо стаття «Тысячелетие Софии Киевской: реальность или ученая фикция?» в тижневику «2000» від 19 – 25 березня №11 (502). Вже сама назва публікації говорить про те, як П. Толочко оцінює наукові побудови опонентів, позаяк я не перша, кому ставиться в провину «ученая фикция» (див. наприклад його публікації: Древнерусская народность: историческая реальность или научная фикция// Культурное наследие Российского государства. – СПб., 2003; Крещение Ярополка Святославича: историческая реальность или ученая фикция?// Византийский временник. – 2004. - №63; Редакция Повести временных лет игумена Сильвестра: историческая реальность или ученая фикция?// Ruthenica. – 2008. – Вип.7).

Никитенко Н.Н. Исторические портреты в светской росписи Софии Киевской

Приводится новая атрибуция знаменитых светских фресок Софии Киевской – княжеского группового портрета в центральном нефе и большого дворцового цикла фресок двух лестничных башен. Портрет определен как изображение торжественного входа в храм Св. Софии семьи князя Владимира Святославича, крестителя Руси. В башнях запечатлены кульминационные эпизоды заключения в 987/8 гг. династического брака князя Владимира и византийской принцессы Анны, положившего начало крещению Руси. Эти фрески – не просто апофеоз власти Рюриковичей, но прежде всего сакральная легитимизация их как могущественных христианских правителей.

Никитенко Н.Н. Семья основателя Софии Киевской на княжеском портрете в ее центральном нефе

Публикуется доработанная версия ранее предложенной автором реконструкции княжеского портрета как изображения семьи Владимира Святославича – основателя Софии. Фреска иллюстрирует церемонию заложения Софии в 1011 г. семьей крестителя Руси. Автор рассматривает портрет в контексте новых открытий, в частности - последних исследований граффити собора, наиболее ранние из которых содержат даты второго десятилетия ХІ в. Уточняется персонификация фигур: кроме возглавляющих шествие Владимира и Анны, на южной половине фрески опознаются Ярослав, Борис, его жена (невеста), Глеб; на северной – старшей дочери Владимира и Анны Феофаны. Портрет позволяет предполагать наличие двух заказчиков Софии: Владимир начал ее создание в 1011 г., а Ярослав завершил в 1017/18 гг.

Нікітенко Н.М., Корнієнко В.В. Найдавніші графіті Софії Київської та датування Собору

Дискусійна проблема часу виникнення Софії Київської розглядається крізь призму даних виявлених на її фресках найдавніших графіті, що містять прямі дати – 1022, 1033 (три написи в різних місцях собору), 1036 рр., а також графіті «групи Олісави», які можуть бути датовані 1019 р. завдяки згадуванню в них відомих історичних осіб, передусім – князя Святополка, сина київської княгині Олісави. Доводиться, що йдеться не про Святополка ІІ Ізяславича (1093 – 1113), а про Святополка І Володимировича (980 – 1019). Графіті засвідчують виникнення Софії в другому десятиріччі ХІ ст., оскільки в 1019 р. вона вже була функціонуючим храмом.

Корнієнко В.В. Найдавніше датоване кириличне графіті Софії Київської: нова знахідка

Публікується графіті, фрагменти якого в 2009 р. виявлені в головному вівтарі Софії. Повна реконструкція тексту запису унеможливлена через погану збереженість графіті, проте окремі його частини можуть бути відновлені. У верхньому рядку три добре збережені знаки є датою, що складалася з чотирьох літер, однак остання, що позначала одиниці, не збереглася. Крайні можливі межі вказаного у записі року можуть коливатись від 1012 по 1021 р. Найімовірніше час нанесення запису на фреску охоплює період з 1018 по 1021 рр. Графіті є вагомим аргументом на користь датування Софії другим десятиріччям ХІ ст.

Висновки

1. Тенденційні літописні записи, що вийшли з-під пера книжників Ярослава, датують заснування Софії Київської 1017 і 1037 рр. Наукова дискусія щодо них триває вже два століття і давно ввійшла в глухий кут.

Н. М. Нікітенко, В. В. Корнієнко Есхатологічні дати в графіті на фресках Софії Київської як історичне джерело

Висвітлено результати дослідження шести датованих написів-графіті Софії Київської, в яких вказані роки 6530 (1022), тричі 6541 (1033), 6544 (1036), 7000 (1492). Встановлено, що мотиваційними чинниками появи цих графіті стали очікування Кінця Світу, а написи на фресці з образом св. Василія Великого формують унікальний есхатологічний календар.